Орфографічний словник української мови

гуанін

гуані́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гуанін — -у, ч., хім. Одна з чотирьох нуклеотидних основ, що складають дезоксирибонуклеїнову та рибонуклеїнову кислоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гуанін — ГУАНІ́Н, у, ч. Одна з п'яти азотистих основ, які є складниками нуклеїнових кислот ДНК і РНК (поряд із аденіном, тиміном, цитозином і урацилом). Гуанін – це безбарвний, аморфний кристалічний порошок. Є похідною пурину (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах