гуанін

гуані́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуанін — -у, ч., хім. Одна з чотирьох нуклеотидних основ, що складають дезоксирибонуклеїнову та рибонуклеїнову кислоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гуанін — ГУАНІ́Н, у, ч. Одна з п'яти азотистих основ, які є складниками нуклеїнових кислот ДНК і РНК (поряд із аденіном, тиміном, цитозином і урацилом). Гуанін – це безбарвний, аморфний кристалічний порошок. Є похідною пурину (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах