гуанін
гуані́н
-у, ч., хім.
Одна з чотирьох нуклеотидних основ, що складають дезоксирибонуклеїнову та рибонуклеїнову кислоти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуанін — гуані́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гуанін — ГУАНІ́Н, у, ч. Одна з п'яти азотистих основ, які є складниками нуклеїнових кислот ДНК і РНК (поряд із аденіном, тиміном, цитозином і урацилом). Гуанін – це безбарвний, аморфний кристалічний порошок. Є похідною пурину (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах