гульк — Орфографічний словник української мови

гульк — виг., розм. 1》 Уживається при вираженні несподіваності, раптовості якоїсь дії або виявлення чого-небудь. 2》 Уживається як присудок за знач. гулькнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
гульк — див. шасть Словник синонімів Вусика
гульк — ГУЛЬК, виг., розм. 1. Уживається при вираженні несподіваності, раптовості якоїсь дії або виявлення чого-небудь. Аж гульк — з Дніпра повиринали Малії діти, сміючись (Шевч., І, 1951, 5); Довші дні, коротші ночі. Гульк — уже й струмок тече! (Забіла, Промені. Словник української мови в 11 томах
гульк — Гульк меж. Глядь, вдругъ, внезапно, шасть. Грин. II. 226. Гульк назад — аж стоїть поруч чортяка. Рудч. Ск. І. 63. Аж гульк! зіма впала. Шевч. 81. Аж гульк — і в город причвалав. Котл. Ен. І. 15. А та собака між жидівське військо — гульк. Грин. II. 223. Словник української мови Грінченка