Орфографічний словник української мови

гуркотливо

гуркотли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гуркотливо — розм. гуркітливо. Присл. до гуркотливий, гуркітливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гуркотливо — ГУРКОТЛИ́ВО, розм. ГУРКІТЛИ́ВО. Присл. до гуркотли́вий, гуркітли́вий. Вагончики, поскрипуючи, котилися штреками до кліті; винісшись на поверхню, гуркотливо вивантажувались з високої естакади (Досв., Вибр., 1959, 285).  Словник української мови в 11 томах