гуркотливо

ГУРКОТЛИ́ВО, розм. ГУРКІТЛИ́ВО. Присл. до гуркотли́вий, гуркітли́вий.

Вагончики, поскрипуючи, котилися штреками до кліті; винісшись на поверхню, гуркотливо вивантажувались з високої естакади (Досв., Вибр., 1959, 285).

Значення в інших словниках

1. гуркотливо — гуркотли́во прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. гуркотливо — розм. гуркітливо. Присл. до гуркотливий, гуркітливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови