гуртоправ —
-а, ч. Робітник при гурті худоби.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гуртоправ —
ГУРТОПРА́В (погонич гурта; власник гурта; той, хто торгує гуртами худоби), ГУРТОПРА́ВЕЦЬ, ГУРТІВНИ́К, ЗГІ́ННИК розм., ЗГО́НЩИК розм. рідко. Вдарили з кулеметів по череді й гуртоправах (М.
Словник синонімів української мови
гуртоправ —
ГУРТОПРА́В, а, ч. Робітник при гурті худоби. Петро Скирда відстав від свого колгоспу не з власної волі: він гнав у тил колгоспну худобу, бомба влучила в стадо і разом з биками прибила й гуртоправа (Панч, В дорозі, 1959, 124).
Словник української мови в 11 томах
гуртоправ —
Гуртоправ, -ва м. Гуртовщикъ, пастухъ, гонящій гурт.
Словник української мови Грінченка