Орфографічний словник української мови

гусарка

гуса́рка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гусарка — -и, ж., розм. 1》 Жінка гусара. 2》 Куртка гусара.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гусарка — ГУСА́РКА, и, ж., розм. 1. Жінка гусара. Ні, не того мені шкода; А марніє моя врода, Люде не беруть. А на улиці дівчата Насміхаються, прокляті, Гусаркою звуть (Шевч., II, 1953, 156). 2. Куртка гусара.  Словник української мови в 11 томах
  3. гусарка — Гусарка, -ки ж. 1) Жена гусара. Шевч. 487. 2) Родъ теплой женской кофты. Славяносерб. у.  Словник української мови Грінченка