Орфографічний словник української мови

гусенятко

гусеня́тко

іменник середнього роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гусенятко — -а, с. Пестл. до гусеня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гусенятко — ГУСЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до гусеня́.  Словник української мови в 11 томах
  3. гусенятко — Гусеня, -няти с. Гусенокъ. Гуси-гуси, гусенята, візьміть мене на крилята. Рудч. Ск. ум. гусенятко, гусеняточко, гусенятонько.  Словник української мови Грінченка