гусенятко —
гусеня́тко іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
гусенятко —
-а, с. Пестл. до гусеня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гусенятко —
Гусеня, -няти с. Гусенокъ. Гуси-гуси, гусенята, візьміть мене на крилята. Рудч. Ск. ум. гусенятко, гусеняточко, гусенятонько.
Словник української мови Грінченка