густішати —
Густі́шати, -шаю, -шаєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
густішати —
ГУСТІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати, робитися густішим ( див. густи́й 1-3). Дедалі ліс усе густішав (Гр., Без хліба, 1958, 174); Стрілянина наближалась, густішала (Гончар, III, 1959, 359); В оселі..
Словник української мови в 11 томах
густішати —
Густіти, -тію, -єш, густійшати и густішати, -шаю, -єш гл. Густѣть. О. 1862. III. 33. Ліс все густішав. Молоко густій-шає.
Словник української мови Грінченка