гідра —
-и, ж. 1》 У давньогрецькій міфології – потвора з тілом змії та головами дракона. || перен. Про запеклого ворога. 2》 Маленька безхребетна прісноводна тварина (поліп).
Великий тлумачний словник сучасної мови
гідра —
Вуж (потворний)
Словник чужослів Павло Штепа
гідра —
ГІ́ДРА, и, ж. 1. У старогрецькій міфології – потвора з тілом змії і головами дракона. Неподалік від башти .. просвічувалась фігура юнака, вилита з темного металу .. Юнак в радісному напруженні роздирав пащу якійсь потворній гідрі (О. Гончар); // перен.
Словник української мови у 20 томах
гідра —
гі́дра (грец. ΰδρα) 1. В давньогрецькій міфології потвора з тілам змії і дев’ятьма головами дракона. 2. Переносно – страховисько. 3. Сузір’я Південної півкулі.
Словник іншомовних слів Мельничука
гідра —
Прісноводна тварина типу кишковопорожнинних, клас гідрозоїв; довж. тіла кілька міліметрів; існує винятково у вигляді поліпів.
Універсальний словник-енциклопедія
гідра —
ГІ́ДРА, и, ж. 1. У старогрецькій міфології — потвора з тілом змії і головами дракона. Неподалік від башти.. просвічувалась фігура юнака, вилита з темного металу.. Юнак в радісному напруженні роздирав пащу якійсь потворній гідрі (Гончар, Таврія..
Словник української мови в 11 томах