Орфографічний словник української мови

гінка

гі́нка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гінка — -и, ж., с. г. Те саме, що гін 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гінка — ГІ́НКА, и, ж., с. г., заст. Те саме, що гін 3. Другу гінку вони вже не загонили нарізно, а орали спільно, плуг за плугом (Л. Яновська).  Словник української мови у 20 томах
  3. гінка — ГІН (смуга поля, що обробляється машиною, знаряддям в один захват), ГІ́НКА, ГО́НИ мн. Брався (батько) до коси і спрагло проходив гін, а відтак і другий, бо здавна любив і умів косити (В.  Словник синонімів української мови
  4. гінка — ГІ́НКА, и, ж., с. г. Те саме, що гін 2. Другу гінку вони вже не загонили нарізно, а орали спільно, плуг за плугом (Л. Янов., І, 1959, 423).  Словник української мови в 11 томах