Орфографічний словник української мови

гіперон

гіперо́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гіперон — -а, ч. Нестійка елементарна частинка, важча від протона і нейтрона.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гіперон — ГІПЕРО́Н, а, ч., фіз. Нестабільна елементарна частинка, маса якої більша за масу нуклона. У космічних променях уперше було зареєстровано позитрон та деякі гіперони (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах