гіперон

гіперо́н

-а, ч.

Нестійка елементарна частинка, важча від протона і нейтрона.

Значення в інших словниках

1. гіперон — гіперо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гіперон — ГІПЕРО́Н, а, ч., фіз. Нестабільна елементарна частинка, маса якої більша за масу нуклона. У космічних променях уперше було зареєстровано позитрон та деякі гіперони (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах