Орфографічний словник української мови

гістамін

гістамі́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гістамін — -у, ч. Тканинний гормон, що має сильну біологічну дію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гістамін — ГІСТАМІ́Н, у, ч., фізл. Гормоноїд, похідне амінокислоти гістидину. Гістамін міститься в неактивній, зв'язаній формі в різних органах і тканині тварин і людини, вивільняється при алергійних реакіях, при шоку, опіках...  Словник української мови у 20 томах
  3. гістамін — гістамі́н (від грец. ίστός – тканина і аміни) тканинний гормон, що має сильну біологічну дію; належить до біогенних амінів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гістамін — Гормон, біогенний амін; див. гормони.  Універсальний словник-енциклопедія