Орфографічний словник української мови

дахівка

дахі́вка

іменник жіночого роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дахівка — Дахі́вка. Черепиця. Виріб машиновий дренівки (в ріжних промірах), трикутники, жолобівки, дахівки, деревлянки, цегли, красовані, формовані (Б., 1904, рекл.); Стережіть ся огня і асекуруйте ся в „Дністрі”! Щороку горять хлопскі міліона неасекуровані.  Українська літературна мова на Буковині
  2. дахівка — -и, ж., діал. Покрівля; покрівельний матеріал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дахівка — ПОКРІ́ВЛЯ (те, чим покривають будівлю зверху), ДАХ, ПОКРИТТЯ́, ВЕРХ, КРІ́ВЛЯ діал., ДАХІ́ВКА діал., ПОБІ́Й діал.; СТРІ́ХА (солом'яна, очеретяна).  Словник синонімів української мови
  4. дахівка — ДАХІ́ВКА, и, ж., діал. Покрівля; покрівельний матеріал. Бідна панна Маня .. Якось злітаючи, надпалена дахівка вдарила її в чоло (Коб., III, 1956, 186); -Купці чужоземні дивувалися з того, що руські теж добре роблять дахівку позолочену (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 188).  Словник української мови в 11 томах
  5. дахівка — Черепиця або інший покрівельний матеріал для даху.  Архітектура і монументальне мистецтво