дбайливо —
Присл. до дбайливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дбайливо —
ДБАЙЛИ́ВО. Присл. до дбайли́вий. То здається, що вона всміхається і дбайливо поспішається та клопочеться, то знов здається, що душить її якась туга (Вовчок, І, 1955, 290); Комуністична партія любовно ростила і виховувала його [комсомол]...
Словник української мови в 11 томах