Великий тлумачний словник сучасної мови

дбайливо

дбайли́во

Присл. до дбайливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дбайливо — дбайли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. дбайливо — ДБАЙЛИ́ВО. Присл. до дбайли́вий. То здається, що вона всміхається і дбайливо поспішається та клопочеться, то знов здається, що душить її якась туга (Вовчок, І, 1955, 290); Комуністична партія любовно ростила і виховувала його [комсомол]...  Словник української мови в 11 томах