Орфографічний словник української мови

двовалентний

двовале́нтний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. двовалентний — -а, -е. 1》 Який може сполучатися з двома атомами водню або іншого одновалентного елемента, а також заміщати стільки ж його атомів. 2》 Який здатний утворювати два хімічні зв'язки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. двовалентний — ДВОВАЛЕ́НТНИЙ, а, е. Який може сполучатися з двома атомами водню або іншого одновалентного елемента, а також заміщати стільки ж його атомів. Кисень і цинк — двовалентні (Хімія, 7, 1956, 66).  Словник української мови в 11 томах