двовалентний

ДВОВАЛЕ́НТНИЙ, а, е. Який може сполучатися з двома атомами водню або іншого одновалентного елемента, а також заміщати стільки ж його атомів.

Кисень і цинк — двовалентні (Хімія, 7, 1956, 66).

Значення в інших словниках

1. двовалентний — двовале́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двовалентний — -а, -е. 1》 Який може сполучатися з двома атомами водню або іншого одновалентного елемента, а також заміщати стільки ж його атомів. 2》 Який здатний утворювати два хімічні зв'язки.  Великий тлумачний словник сучасної мови