двовалентний
ДВОВАЛЕ́НТНИЙ, а, е. Який може сполучатися з двома атомами водню або іншого одновалентного елемента, а також заміщати стільки ж його атомів.
Кисень і цинк — двовалентні (Хімія, 7, 1956, 66).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двовалентний — двовале́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
- двовалентний — -а, -е. 1》 Який може сполучатися з двома атомами водню або іншого одновалентного елемента, а також заміщати стільки ж його атомів. 2》 Який здатний утворювати два хімічні зв'язки. Великий тлумачний словник сучасної мови