1. Словник української мови в 11 томах

двобічний

ДВОБІ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що двосторо́нній.

Квартальна забудова села може бути.. трибічною і двобічною (Колг. енц., II, 1956, 292);

Рушниковим двобічним швом вишивають декоративні речі побуту (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 66);

— Хіба не з енергії та наполегливості Семена Ларивоновича їхня МТС вже має двобічний радіозв’язок з бригадами? (Ю. Янов., І, 1958, 440).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двобічний — (однаковий з двох сторін) двосторонній. Словник синонімів Полюги
  2. двобічний — двобічний – двосторонній У більшості значень уживаються паралельно (з переважанням першого) зі словами: зв'язок, радіозв'язок, килим, насос, процес, шов, забудова вулиці, техніка ткання, запалення легень (легенів), покриття, свердло. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. двобічний — двобі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. двобічний — ДВОБІЧНИЙ – ДВОСТОРОННІЙ -я, -є. У більшості значень уживаються паралельно (з переважанням першого) – зі сл.: зв’язок, радіозв’язок, килим, насос, процес, шов, забудова вулиці, симетрія, техніка ткання, запалення легень, покриття, свердло. Літературне слововживання
  5. двобічний — -а, -е. Те саме, що двосторонній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. двобічний — ДВОБІ́ЧНИЙ (однаковий з обох боків), ДВОСТОРО́ННІЙ. Двобічне покриття; Двостороння тканина. Словник синонімів української мови