1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

двобічний

двобічний – двосторонній

У більшості значень уживаються паралельно (з переважанням першого) зі словами: зв'язок, радіозв'язок, килим, насос, процес, шов, забудова вулиці, техніка ткання, запалення легень (легенів), покриття, свердло.

Тільки двосторонній уживається тоді, коли воно стосується двох сторін у значенні "особа, група осіб, організація тощо, які протиставляються в певному відношенні іншій особі, особам, організації". Сполучається зі словами: договір, угода, домовленість, співробітництво, відносини, взаємини, стосунки, зустрічі, міжнародні зв'язки, обов'язки, переговори.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двобічний — (однаковий з двох сторін) двосторонній. Словник синонімів Полюги
  2. двобічний — двобі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. двобічний — ДВОБІЧНИЙ – ДВОСТОРОННІЙ -я, -є. У більшості значень уживаються паралельно (з переважанням першого) – зі сл.: зв’язок, радіозв’язок, килим, насос, процес, шов, забудова вулиці, симетрія, техніка ткання, запалення легень, покриття, свердло. Літературне слововживання
  4. двобічний — -а, -е. Те саме, що двосторонній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. двобічний — ДВОБІ́ЧНИЙ (однаковий з обох боків), ДВОСТОРО́ННІЙ. Двобічне покриття; Двостороння тканина. Словник синонімів української мови
  6. двобічний — ДВОБІ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що двосторо́нній. Квартальна забудова села може бути.. трибічною і двобічною (Колг. енц., II, 1956, 292); Рушниковим двобічним швом вишивають декоративні речі побуту (Укр. нар. худ. вишив. Словник української мови в 11 томах