дворукий

дворукий – дворучний

Дворукий – який має дві руки (про людину). Дворучний – який має дві ручки (про пилку).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дворукий — двору́кий прикметник про істоту Орфографічний словник української мови
  2. дворукий — ДВОРУКИЙ – ДВОРУЧНИЙ Дворукий. Який має дві руки (про людину). Дворучний. Який має дві ручки (про пилку). Літературне слововживання
  3. дворукий — -а, -е. У якого дві руки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дворукий — Двору́кий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)