1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дворукий

Двору́кий, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дворукий — дворукий – дворучний Дворукий – який має дві руки (про людину). Дворучний – який має дві ручки (про пилку). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. дворукий — двору́кий прикметник про істоту Орфографічний словник української мови
  3. дворукий — ДВОРУКИЙ – ДВОРУЧНИЙ Дворукий. Який має дві руки (про людину). Дворучний. Який має дві ручки (про пилку). Літературне слововживання
  4. дворукий — -а, -е. У якого дві руки. Великий тлумачний словник сучасної мови