дворукий
двору́кий
-а, -е.
У якого дві руки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дворукий — дворукий – дворучний Дворукий – який має дві руки (про людину). Дворучний – який має дві ручки (про пилку). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- дворукий — двору́кий прикметник про істоту Орфографічний словник української мови
- дворукий — ДВОРУКИЙ – ДВОРУЧНИЙ Дворукий. Який має дві руки (про людину). Дворучний. Який має дві ручки (про пилку). Літературне слововживання
- дворукий — Двору́кий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)