двовалентний

двовале́нтний

-а, -е.

1》 Який може сполучатися з двома атомами водню або іншого одновалентного елемента, а також заміщати стільки ж його атомів.

2》 Який здатний утворювати два хімічні зв'язки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двовалентний — двовале́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двовалентний — ДВОВАЛЕ́НТНИЙ, а, е. Який може сполучатися з двома атомами водню або іншого одновалентного елемента, а також заміщати стільки ж його атомів. Кисень і цинк — двовалентні (Хімія, 7, 1956, 66). Словник української мови в 11 томах