двопілля — Орфографічний словник української мови

двопілля — -я, с., заст. Система обробітку орної землі, за якої щорічно засівається лише половина її, а решта залишається під паром (на пар). Великий тлумачний словник сучасної мови
двопілля — Землеробська система господарювання, базується на змінному почерговому використанні двох полів; одне засівають зерновими (ярими або озимими), а друге залишають облого; з часом замінена трипіллям. Універсальний словник-енциклопедія
двопілля — ДВОПІ́ЛЛЯ, я, с., заст. Система обробітку орної землі, при якій щорічно засівається лише половина, а решта залишається під паром (на пар). Трипілля, яке виникло в період древньої Русі, стає основною формою обробітку землі. Словник української мови в 11 томах