двопілля

Землеробська система господарювання, базується на змінному почерговому використанні двох полів; одне засівають зерновими (ярими або озимими), а друге залишають облого; з часом замінена трипіллям.

Значення в інших словниках

1. двопілля — двопі́лля іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. двопілля — -я, с., заст. Система обробітку орної землі, за якої щорічно засівається лише половина її, а решта залишається під паром (на пар).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. двопілля — ДВОПІ́ЛЛЯ, я, с., заст. Система обробітку орної землі, при якій щорічно засівається лише половина, а решта залишається під паром (на пар). Трипілля, яке виникло в період древньої Русі, стає основною формою обробітку землі.  Словник української мови в 11 томах