дворик

дво́рик

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. дворик — -а, ч. Зменш. до двір I 1). Вигульний дворик — загорода для утримування тварин на відкритому повітрі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дворик — див. оселя  Словник синонімів Вусика
3. дворик — ДВО́РИК, а, ч. Зменш. до двір¹1. [Терпилиха:] Три роки уже як ми.. продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву (Котл., II, 1953, 16); — Мені теж туди, — схвильовано відповіла вона, поспішаючи двориком, брукованим гострим камінням (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
4. дворик — Дворик, -ка м. ум. отъ двір.  Словник української мови Грінченка