дворняжка

дворня́жка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. дворняжка — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що дворняга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дворняжка — ДВОРНЯ́ЖКА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що дворня́га. — А дворняжка і з грамотою хортом не стане, — презирливо вкинув Калиновський (Тулуб, Людолови, II, 1957, 218); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах