дворняжка

дворня́жка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дворняжка — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що дворняга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дворняжка — ДВОРНЯ́ЖКА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що дворня́га. — А дворняжка і з грамотою хортом не стане, — презирливо вкинув Калиновський (Тулуб, Людолови, II, 1957, 218); *У порівн. Словник української мови в 11 томах