1. Орфографічний словник української мови

дворняга

дворня́га

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дворняга — -и, ч. і ж., розм. Непородний дворовий собака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дворняга — ДВОРНЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Непородний дворовий собака. В цих клітках сиділи собаки, переважно звичайні кудлаті дворняги (Собко, Стадіон, 1954, 76); Чорний бровастий дворняга, скаженіючи, рветься на цепу (Цюпа, Назустріч ., 1958, 218). Словник української мови в 11 томах
  3. дворняга — Дворняга, -ги ж. Дворовая собака. Словник української мови Грінченка