1. Словник української мови Грінченка

дворняга

Дворняга, -ги

ж. Дворовая собака.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дворняга — дворня́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. дворняга — -и, ч. і ж., розм. Непородний дворовий собака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дворняга — ДВОРНЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Непородний дворовий собака. В цих клітках сиділи собаки, переважно звичайні кудлаті дворняги (Собко, Стадіон, 1954, 76); Чорний бровастий дворняга, скаженіючи, рветься на цепу (Цюпа, Назустріч ., 1958, 218). Словник української мови в 11 томах