дворовий

Значення в інших словниках

1. дворовий — дворо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
2. дворовий — -а, -е. 1》 Прикм. до двір I 1). 2》 іст. Який обслуговує панський двір і живе при ньому. || у знач. ім. дворовий, -вого, ч.; дворова, -вої, ж. Той, хто обслуговує панський двір і живе при ньому. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дворовий — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст. Словник синонімів української мови
4. дворовий — ДВОРО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до двір¹ 1. Якраз проти вікна, звичайно під парканом, Дворовий пес Бровко лежав (Гл., Вибр., 1957, 151); Костенко перебіг від кулеметників до дворових будівель (Багмут, Опов., 1959, 70). 2. іст. Словник української мови в 11 томах