дворовий
ДВОРО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до двір¹ 1.
Якраз проти вікна, звичайно під парканом, Дворовий пес Бровко лежав (Гл., Вибр., 1957, 151);
Костенко перебіг від кулеметників до дворових будівель (Багмут, Опов., 1959, 70).
2. іст. Який обслуговує панський двір і живе при ньому.
Веселіше глянула на світ божий Уляна. Дворові жінки утішають її (Мирний, І, 1954, 305);
Можливо, що дворова челядь виконувала і якісь польові роботи, але вона не була основною робочою силою у феодальному маєтку (Археол., VIII, 1953, 24);
// у знач. ім. дворо́вий, вого, ч.; дворо́ва, вої, ж. Той, хто обслуговує панський двір і живе при ньому.
Вийшовши з дворових на волю, не маючи наділу, він сяк-так справився на хату, приписався до Мар’янівської громади (Мирний, III, 1954, 67).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дворовий — дворо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- дворовий — -а, -е. 1》 Прикм. до двір I 1). 2》 іст. Який обслуговує панський двір і живе при ньому. || у знач. ім. дворовий, -вого, ч.; дворова, -вої, ж. Той, хто обслуговує панський двір і живе при ньому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дворовий — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст. Словник синонімів української мови
- дворовий — Дворовий, -а, -е Дворовый. Стор. МПр. 67. Ой у саду вишня, у саду черешня — не любіте, дівчаточка, дворового лежня. Лавр. 58. Словник української мови Грінченка