1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дворовий

дворо́вий

-а, -е.

1》 Прикм. до двір I 1).

2》 іст. Який обслуговує панський двір і живе при ньому.

|| у знач. ім. дворовий, -вого, ч.; дворова, -вої, ж. Той, хто обслуговує панський двір і живе при ньому.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дворовий — дворо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дворовий — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст. Словник синонімів української мови
  3. дворовий — ДВОРО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до двір¹ 1. Якраз проти вікна, звичайно під парканом, Дворовий пес Бровко лежав (Гл., Вибр., 1957, 151); Костенко перебіг від кулеметників до дворових будівель (Багмут, Опов., 1959, 70). 2. іст. Словник української мови в 11 томах
  4. дворовий — Дворовий, -а, -е Дворовый. Стор. МПр. 67. Ой у саду вишня, у саду черешня — не любіте, дівчаточка, дворового лежня. Лавр. 58. Словник української мови Грінченка