дворогий

дворо́гий

-а, -е.

З двома рогами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дворогий — дворо́гий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дворогий — ДВОРО́ГИЙ, а, е. З двома рогами. Стереотруба, ніби дивний дворогий звір, виставила свої роги (Собко, Шлях.., 1948, 89); Он назустріч тобі, з-поза хмар, Виповзає місяць дворогий (Дмит., Осінь.., 1959, 26). Словник української мови в 11 томах