Орфографічний словник української мови

дворукий

двору́кий

прикметник

про істоту

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дворукий — дворукий – дворучний Дворукий – який має дві руки (про людину). Дворучний – який має дві ручки (про пилку).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. дворукий — ДВОРУКИЙ – ДВОРУЧНИЙ Дворукий. Який має дві руки (про людину). Дворучний. Який має дві ручки (про пилку).  Літературне слововживання
  3. дворукий — -а, -е. У якого дві руки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дворукий — Двору́кий, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)