Значення в інших словниках
-
дворукий —
дворукий – дворучний Дворукий – який має дві руки (про людину). Дворучний – який має дві ручки (про пилку).
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
дворукий —
двору́кий прикметник про істоту
Орфографічний словник української мови
-
дворукий —
ДВОРУКИЙ – ДВОРУЧНИЙ Дворукий. Який має дві руки (про людину). Дворучний. Який має дві ручки (про пилку).
Літературне слововживання
-
дворукий —
Двору́кий, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)