Великий тлумачний словник сучасної мови

дворукий

двору́кий

-а, -е.

У якого дві руки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дворукий — дворукий – дворучний Дворукий – який має дві руки (про людину). Дворучний – який має дві ручки (про пилку).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. дворукий — двору́кий прикметник про істоту  Орфографічний словник української мови
  3. дворукий — ДВОРУКИЙ – ДВОРУЧНИЙ Дворукий. Який має дві руки (про людину). Дворучний. Який має дві ручки (про пилку).  Літературне слововживання
  4. дворукий — Двору́кий, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)