Значення в інших словниках
-
дворічник —
-а, ч. Рослина, яка цвіте і відмирає на другий рік життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дворічник —
ДВОРІ́ЧНИК, а, ч. Рослина, яка цвіте і відмирає на другий рік життя. Найближчою до озимих і зимуючих бур’янів є підгрупа дворічників, що плодоносять один раз в житті (Укр. бот. ж., XVII, 5, 1960, 45).
Словник української мови в 11 томах