Орфографічний словник української мови

двірня

двірня́

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. двірня — -і, ж., збірн., іст. Дворові люди у панському дворі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. двірня — ДВІРНЯ́, і́, ж., збірн., іст. Дворові люди у панському дворі. Тин упав, упав разом з тином і бугай додолу і так болісно заревів, що аж слухати страшно.. Піднявся крик людський, збіглася двірня… (Мирний, І, 1949, 212); Пані ..  Словник української мови в 11 томах
  3. двірня — Двірня, -ні ж. Дворня. Грин. І. 124. Деруть Рябка мов пір'я, на галас збіглась двірня. Г. Арт. (О. 1861. III. 82).  Словник української мови Грінченка