дебільно —
Присл. до дебільний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дебільно —
ДЕБІ́ЛЬНО. Присл. до дебі́льний. – Ти що, святий? – озивається Булавка, дебільно посмикуючи головою, і регоче, але під пильним поглядом Тюлі раптово замовкає (А. Дністровий); Співрозмовник був якийсь хворий – його всього трусило і він дебільно усміхався (з газ.).
Словник української мови у 20 томах