Словник української мови у 20 томах

дебільно

ДЕБІ́ЛЬНО.

Присл. до дебі́льний.

– Ти що, святий? – озивається Булавка, дебільно посмикуючи головою, і регоче, але під пильним поглядом Тюлі раптово замовкає (А. Дністровий);

Співрозмовник був якийсь хворий – його всього трусило і він дебільно усміхався (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дебільно — дебі́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. дебільно — Присл. до дебільний.  Великий тлумачний словник сучасної мови