дебільність
ДЕБІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
1. мед. Найлегший ступінь олігофренії, зумовлений затримкою розвитку чи органічним ураженням мозку плода.
Дебільність є одним із хворобливих розладів психіки людини (з наук. літ.);
Дебільність характеризується примітивністю суджень і умовиводів (з наук.-попул. літ.).
2. перен., розм. Тупість, дурість, розумова обмеженість.
В світі нема панацей. Та література, попри звіринство [звірство] звичаїв, дебільність фортуни, канібалізм обставин, пронизливий гамма-відчай довкіл, все ж здатна на дещицю (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)