дебільність

ДЕБІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

1. мед. Найлегший ступінь олігофренії, зумовлений затримкою розвитку чи органічним ураженням мозку плода.

Дебільність є одним із хворобливих розладів психіки людини (з наук. літ.);

Дебільність характеризується примітивністю суджень і умовиводів (з наук.-попул. літ.).

2. перен., розм. Тупість, дурість, розумова обмеженість.

В світі нема панацей. Та література, попри звіринство [звірство] звичаїв, дебільність фортуни, канібалізм обставин, пронизливий гамма-відчай довкіл, все ж здатна на дещицю (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дебільність — дебі́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дебільність — -ності, ж. Природжене або набуте в ранньому дитинстві розумове недорозвинення, ступінь слабоумства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дебільність — дебі́льність (від лат. debilis – немічний, кволий) природжене або набуте в ранньому дитинстві розумове недорозвинення, ступінь слабоумства. Словник іншомовних слів Мельничука