дебільно

ДЕБІ́ЛЬНО.

Присл. до дебі́льний.

– Ти що, святий? – озивається Булавка, дебільно посмикуючи головою, і регоче, але під пильним поглядом Тюлі раптово замовкає (А. Дністровий);

Співрозмовник був якийсь хворий – його всього трусило і він дебільно усміхався (з газ.).