дебільно
дебі́льно
Присл. до дебільний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дебільно — дебі́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- дебільно — ДЕБІ́ЛЬНО. Присл. до дебі́льний. – Ти що, святий? – озивається Булавка, дебільно посмикуючи головою, і регоче, але під пильним поглядом Тюлі раптово замовкає (А. Дністровий); Співрозмовник був якийсь хворий – його всього трусило і він дебільно усміхався (з газ.). Словник української мови у 20 томах