дебільно

дебі́льно

Присл. до дебільний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дебільно — дебі́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дебільно — ДЕБІ́ЛЬНО. Присл. до дебі́льний. – Ти що, святий? – озивається Булавка, дебільно посмикуючи головою, і регоче, але під пильним поглядом Тюлі раптово замовкає (А. Дністровий); Співрозмовник був якийсь хворий – його всього трусило і він дебільно усміхався (з газ.). Словник української мови у 20 томах