Орфографічний словник української мови

дезорієнтований

дезорієнто́ваний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дезорієнтований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дезорієнтувати. || дезорієнтовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дезорієнтований — Дезорієнто́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дезорієнтований — ДЕЗОРІЄНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дезорієнтува́ти. Та частина літературної молоді, яка ще мало знає життя, була дезорієнтована, збита з правильного шляху (Вітч., 8, 1958, 119); Стріпнувсь десь на сідалі півень, дезорієнтований в часі качками, й закукурікав (Головко, І, 1957, 457).  Словник української мови в 11 томах